ПРИЧИНИ ПЕРЕХОДУ ДО НЕПУ

Підчас громадянської війни воєнно-комуністичні методи управління економікою:

- політика воєнного комунізму(націоналізація промисловості, фінансів, транспорту, ліквідація великих поміщицьких, державних та церковних господарств і створення радгоспів, комун, артілей, встановлення державної монополії на найважливіші продовольчі товари);

- продрозкладка (все зерно крім необхідного мінімуму селяни повинні були здавати державі за встановленими цінами);

- заборона торгівлі продуктами харчування;

- у містах вводилася система пайків за “класовим принципом”;

- червоний терор.

Наприкінці 1920 - початку 1921 рр. більшовицька Росія і Україна опинилися в ситуації глибокої економічної, соціальної та політичної кризи, викликаної:

· Економічною розрухою (7 років війни, промислове ви­робництво становило 1/10 частину довоєн­ного рівня, виробництво металу-5%, вугілля-30%, валовий збір хліба 38% від довоєнного, у галузі фінансів - повна інфляція грошей.);

· Політичною нестабільністю (воєнний комунізм, реквізиції продовольства, заборона торгівлі, повстанським рухом була охоплена майже вся Україна - проти радянської влади виступила армія Махна (близько 15 тис. чоловік). Всього у складі повстанських формувань нарахову­валося близько 40 тис. Боротьбу з ним вело 2/3 Червоної Армії, незадоволення радянською владою з боку робітників,склалася криза в більшовицькій пар­тії, в якій загострилися суперечки щодо шляхів подальшого розвитку країни.);

· Голод 1921 – 1923 рр. (голодувало 25% населення, друга хвиля голоду – зима 1922 – 23 рр., тільки дітей загинуло 2 млн., головна причина – інтенсивний вивіз хліба за межі республіки – до Росії та на експорт (!), ще важлива причина – метод боротьби радянської влади з повстанським рухом).

Таким чином, загальна криза в країні змусила більшовиків з 1921 р. перейти від політики "воєнного комунізму" до нової економічної політики (НЕПу).


3430145794421147.html
3430230881823264.html
    PR.RU™