Основні терміни і визначення

Небезпечне геологічне явище — подія геологічного походження або наслідок дії геологічних процесів, що виникають в земній корі під дією різних природних і геодинамічних факторів або їх комбі­націй, які оказу-ють або можуть сказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і навколишнє природне середовище.

Сейсмічна безпека - стан захисту населення, об'єктів економіки і навколишнього природного середовища від небезпеки, що виникає від наслідків землетрусу.

Забезпечення сейсмічної небезпеки - прийняття і дотримання правових норм, виконання екологічних і сейсмічних захисних правил і вимог, а також виконання комплексу організаційних, прогнозних, інженерних, технічних, сейсмічних захисних і спеціальних заходів, що спрямовані на забезпечення захисту от дії факторів ураження внаслідок землетрусу людей, об'єктів господарської діяльності і нав­колишнього природного середовища.

Сейсмічне районування - виділення областей, районів або окре­мих ділянок місцевості на поверхні Землі за ступенем потенційної сейсмічної небезпеки, що проводиться на базі комплексного аналізу геологічних і геофізичних даних.

Сейсмічна область - гірська складчаста область або активна плат­форма, в межах якої можуть пройти землетруси, ступінь потенційної небезпеки яких-характеризується макросейсмічною інтенсивністю і максимально можливим прискоренням коливання фунту при земле­трусу.

Сейсмічна хвиля — пружні коливання, що розповсюджуються в Землі від осередків землетрусів і вибухів.

Сейсмічна шкала - шкала для оцінки інтенсивності землетрусу на поверхні Землі.

Землетрус - підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів в земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у виді пружних коливань.

Осередок землетрусу - область виникнення підземного удару в товщі земної поверхні або верхньої мантії, що є причиною земле­трусу.

Прогноз землетрусу - визначення або уточнення місця або району можливого землетрусу, інтервалів часу і енергії або магнітуди, в межах яких очікується землетрус.



Провісник землетрусу - один з ознак майбутнього або вірогідно­го землетрусу, що виражається у виді форшоків, деформації земної поверхні, змінами параметрів геофізичних полів, складу і режиму підземних вод, стану і властивостей речовини в зоні осередку віро­гідного землетрусу.

Вулкан - геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщи­нами в земній корі, по яким на земну поверхню виливається лава, попіл, гарячі гази, пари води і уламки гірських порід.

Обвал - відрив і падіння великих мас гірських порід на крутих і обри-вистих схилах гір, річних долин і морському побережжю, які виникають головним чином за рахунок послаблення зв'язування гір­ських порід під впливом процесів вивітрювання, діяльності поверх­невих і підземних вод.

Зсув - переміщення мас гірських порід по схилу під дією власної ваги і додаткового навантаження внаслідок підмиву схилу, перезво­ложування, сейсмічних поштовхів та інших процесів.

Протизсувний захист - комплекс охоронних, обмежувальних і інже-нерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникнен­ня і роз-витку зсувного процесу, захисту людей і територій від зсувів, а також своє-часне інформування органів виконавчої влади або місцевого самовряду-вання і населення про загрозу виникнення зсуву.

Небезпечне гідрологічне явище - подія гідрологічного поход­ження або результат гідрологічних процесів, що виникають під дією різних природ-них або гідродинамічних факторів або їх комбінацій, які оказують або можуть сказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти економіки і довкілля.

Повінь - щорічне затоплення від тривалого підйому рівня води те­риторії місцевості, що прилягає до ріки, озера або водосховища, яке повторюється в один і той же період сезону.

Паводок - фаза водного режиму ріки, яка може багатократно повто-рюватися в різні сезони року, що характеризується інтенсив­ним, корот-кочасним збільшенням витрат і рівнів води, які викликаю­ться дощем або інтенсивним таненням снігу під час відлиги.

Підтоплення - підвищення рівня фунтових вод, що порушують норма-льне використання території, будівництво і експлуатацію розта­шованих на ній об'єктів.

Зона затоплення - територія, що покривається водою в результаті перевищення притоку води у порівнянні з пропускною можливістю русла.

Зона вірогідного затоплення - територія, в межах якої можливо або прогнозується виникнення зони затоплення.

Зона катастрофічного затоплення - зона затоплення, на якій ста­лася загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, пош­кодження або знищення матеріальних цінностей, а також причинена шкода навко-лишньому природному середовищу.

Зона вірогідного катастрофічного затоплення -зона вірогідного затоп-лення, на якій очікується або можлива загибель людей, сільськогоспо-дарських тварин і рослин, пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також спричинення шкоди довкіллю.

Сель (селевий потік) - стрімкий русловий потік, який виникає раптово, складається із води, піску, грязі та уламків гірських порід і характери-зується різким підйомом рівня води, хвильовим рухом, коротким терміном дії, значним ерозійним і кумулятивним ефектом, що створює загрозу жит-тю і здоров'ю людей, шкоду об'єктам госпо­дарської діяльності і довкіллю.

Селенебезпечна територія - територія, що характеризується інтенсив-ністю розвитку селевих процесів, які створюють небезпеку для людей, об'єктів економіки і довкілля.

Захист проти селю - комплекс охоронних, обмежувальних і інже­нерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникнення і розвитку селевих процесів, захисту людей і територій від зсувів, а також своєчас-ного інформування органів виконавчої влади або міс­цевого самовря-дування і населення про загрозу виникнення селів.

Лавина - швидкий, що раптово виникає рух снігу і (або) льоду вниз по крутим схилам гір, який представляє загрозу життю і здо­ров'ю людей та спричиняє шкоду об'єктам економіки і довкіллю.

Лавинонебезпечна територія - гірська місцевість, на якій є реа­льна потенційна небезпека сходу лавин, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єк­там економіки і навколишньому природному середовищу.

Протилавинний захист - комплекс охоронних, обмежувальних і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникнен­ню процесів, що утворюють лавини, а також своєчасне інформуван­ня органів виконавчої влади або місцевого самоврядування і насе­лення про загрозу виникнення лавин.

Небезпечне метеорологічне явище - природні процеси і явища, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів і їх комбінацій, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єктам економіки і довкілля.

Сильний вітер - рух повітря відносно земної поверхні з швид­кістю або горизонтальною складовою більше 14 м/с.

Вихор - атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо вертикальної або нахиленої осі.

Ураган - вітер руйнівної сили і великої тривалості, швидкість якого більше 32 м/с.

Циклон - атмосферне утворення з зниженим тиском повітря і ура­ганними швидкостями вітру, що виникає в тропічних широтах і вик­ликає великі руйнування і загибель людей.

Шторм - тривалий дуже сильний вітер з швидкістю більше 20 м/с, який викликає сильне хвилювання на морі і руйнування на суші.

Смерч - сильний малий за масштабами атмосферний вихор діамет­ром до 1000 м, в якому повітря обертається з швидкістю до 100 м/с, що має велику руйнівну силу.

Шквал - різке не тривале посилення вітру до 20-30 м/с і більше, що супроводжується зміною його напрямку, яке поєднано з конвективними процесами.

Протяжний дощ - рідкі атмосферні опади, що випадають безпе­рервно або почти безперервно на протязі декілька діб, які можуть визвати повені, затоплення і підтоплення.

Гроза - атмосферне явище, що пов'язано з розвитком сильних куп­частих дощових хмар, що супроводжується багатократними елект­ричними розря-дами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.

Град - атмосферні осадки, що випадають в теплу пору року, у виді часток щільного льоду діаметром от 5 мм до 15 см, звичайно разом з зливовим дощем при грозі.

Сніг - тверді атмосферні опади, що складаються з льодяних крис­таликів або сніжинок різної форми, які випадають з хмар при тем­пературі повітря нижче 0 ° С.

Ожеледь - шар щільного льоду, що утворюється на земній поверх­ні і на предметах при намерзанні переохолоджених капель дощу або туману.

Сильний снігопад - тривале інтенсивне випадання снігу із хмар, що приводить до значного погіршення видимості і перешкоджує руху транспорту.

Сильна завірюха - переніс снігу над поверхнею землі сильним вітром, можливо в сполуці з випаданням снігу, що приводить до значного погіршення видимості і заносу транспортних засобів.

Туман - скупчення продуктів конденсації в виді капель або крис­талів в повітрі безпосередньо над поверхнею землі, що супрово­диться значним погіршенням видимості.

Пильна буря - переніс великої кількості пилі або піску сильним вітром, що супроводжується погіршенням видимості, видуванням верхнього шару фунту разом з насінням і молодими рослинами, засипанням посівів і транспортних магістралей.

Засуха - комплекс метеорологічних факторів в виді тривалої відсутності опадів в поєднанні з високою температурою і пони­женням вологості повітря, що приводить до порушення водного ба­лансу рослин і викликає їх пригноблення або загибель.

Природна пожежа - неконтрольований процес горіння, що сти­хійно виникає і розповсюджується в довкіллі, який супроводжується інтенсив-ним виділенням тепла, диму та світловим випромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об'єктам господар­ської діяльності та навколишньому середовищу.

Лісна пожежа - неконтрольований процес горіння в лісах, що виникає стихійно або внаслідок зневажливого поводження людей з вогнем і розповсюджується по території лісу.

Степова пожежа - неконтрольований процес горіння, що виникає стихійно або внаслідок штучного палу в степу.

Торф'яна пожежа - загорання торф'яного болота, осушеного або природного, при перегріві його поверхні променями сонця або внас­лідок зневажливого поводження людей з вогнем.

Зона пожежі — територія, в межах якої в .результаті стихійного лиха аварій, катастроф або необережної дії людей виникають і роз­повсюд-жуються пожежі.

Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація - стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної надзвичайної ситуа-ції на визначеній території порушуються нормальні умови життя і здоров'я людей, існування сільськогосподарських тварин і рослин, виникає -загроза життю і здоров'ю людей, широкого розпов­сюдження інфекційних захворю-вань, втрати сільськогосподарських тварин і рослин.

Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації - особ­ливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захворюва­ність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біоло­гічно-соціальна надзвичайна ситуація.

Біологічна безпека - стан захисту людей, сільськогосподарських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небез­пеки, що викли-кана або буде викликана джерелом біологічно-соціа­льної надзвичайної ситуації.

Особливо небезпечна інфекція - стан зараження організму лю­дей або тварин, що проявляється в виді інфекційних захворювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров'я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.

Збудник інфекційного захворювання - патогенний мікроорга­нізм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організ­мі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворю­вання інфекційною хворобою.

Джерело збудника інфекційної хвороби - організм зараженої лю­дини або тварини, в якому іде природний процес зберігання, розмно­ження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хво­роби.

Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обме­жувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідеміч­них, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямо­вані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забез­печення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.

Обсервація режимні і обмежувальні заходи, які передба­чають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведення протиепі-демічних, лікувальних, профілактичних, ветери­нарних і санітарних захо-дів, обмеження пересування і переміщення людей або сільськогоспо-дарських тварин в усіх прилеглих з зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створю­ють зону обсервації.

Епідемія - масове, прогресуюче за часом і в просторі в межах виз-наченого регіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворю-ваності.

Епідемічний осередок - місце зараження і перебування людей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в межах якої за певний відрізок часу можливо зараження людей і сільськогосподар­ських тварин збудниками інфекційної хвороби.

Епізоотія - одночасне прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного регіону розповсюдження інфекційної хвороби серед великої кількості одного або значних видів сільськогосподарських тварин, що значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.

Панзоотія - масове одночасне розповсюдження інфекційної хво­роби сільськогосподарських тварин з високим рівнем захворюва­ності на великій території з охоплюванням цілих регіонів, декілька держав або материків.

Ензоотія - одночасне розповсюдження інфекційної хвороби серед сільськогосподарських тварин в визначеній місцевості, населеному пункті або на об'єкті господарської діяльності, природні і господар­сько-економічні умови яких виключають повсюди розповсюдження даної хвороби.

Епізоотичний осередок - місце знаходження джерела збудника інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин, який ізольовано таким чином, що становиться неможливим передача збудника твари­нам, які мають до неї сприйняття.

Епіфітотія - масове, прогресуюче за часом і в просторі інфекцій­не захворювання сільськогосподарських рослин і (або) різке підви­щення чисельності шкідників рослин, що супроводжується масовою гибеллю сільськогосподарських культур і зниженням їх продуктив­ності.

Енфітотія - одночасне розповсюдження інфекційної захворю­ваності серед сільськогосподарських рослин у визначеній місцевості, населеному пункті, або на об'єкті господарської діяльності, природні і господарсько-економічні умови яких виключають повсюди розпов­сюдження даної хвороби.

Панфітотія – масове захворювання рослин і різке збільшення шкідників сільськогосподарських рослин на території цілих регіонів, кількох держав або материків.


3433990199372964.html
3434001927830148.html
    PR.RU™